Життя наче потяг, зупинка під назвою  “Школа”.

Велетенська загальноосвітня  школа I-IIIст., відсвяткувала 65-річчя

         У тихому, затишному куточку с.Велетенського, поблизу берега Дніпра  піднеслася ти над землею…Школо моя, радосте моя! Невпізнанною зробили тебе роки, та все ж залишаєшся такою рідною, світлою, дорогою, бо ти – колиска, гавань, рідний дім великої дружної сім’ї.

        4 лютого Велетенська загальноосвітня школа I-III ст. відсвяткувала 65-річний ювілей реорганізації її в середню школу. Це  свято об’єднало у велику родину всіх, хто навчався, навчається, працював і працює у її стінах.

       Були запрошені гості, серед яких голова Білозерської районної державної адміністрації Романов Віктор Миколайович, начальник відділу освіти, молоді і спорту  Білозерської районої державної адміністрації Колісніченко Світлана Сергіївна, голова Кізомиської сільської ради Бандурист Наталя Іванівна, завідувач Велетенського дитячого ясла-садка «Сонечко» Сапожник Любов Олександрівна, завідувач Кізомиського дитячого садка Пенська Людмила Іллівна, яка в цьому році святкувала 50 років після закінчення Велетенської школи; директор ТОВ Корабелка «Агро» Кручиненко Олександр Сергійович,  директор агрофірми «Роднічок» Хоненко Іван Васильович; Пастернак Оксана Миколаївна, Купріянові Степан Денисович та Єлизавета Іванівна – приватні   підприємці,  а також випускники Велетенської школи: Панькова Наталя  Миколаївна, директор Білозерської школи I-IIIст.№3; Терещенко Тетяна Іванівна, директор Дніпровської школи I-IIIст.; Шишенко Віталій Васильович, директор агрофірми «Білозерський»,  Белінська Ольга Михайлівна, директор будинку культури.  Зі щирістю, теплом, радістю зустрічали колишні випускники своїх учителів, ветеранів педагогічної ниви, які поділилися своїми спогадами про шкільне життя.  

     Хвилюючим моментом ювілейного вечора стало нагородження почесними стрічками колишніх директорів школи: Ковури Владлена Федоровича, Бронштейна  Віталія Абрамовича, Бондар Наталії Григорівни.    

$IMAGE1$   

        Переповнений зал ледве вміщав усіх бажаючих привітати колектив школи. Крім теплих побажань, наша іменинниця отримала від гостей «скриньку» цінних подарунків. Від голови Білозерської райнної державної адміністрації Романова Віктор Миколайович сертифікат на 50000грн. на зміцнення матеріальної бази школи.  Від шефів ТОВ Корабелка «Агро» - спортивний інвентар. Велика подяка Шишенко Віталію Васильовичу, директору агрофірми «Білозерський» у наданні матеріальної допомоги для ремонту  шкільної їдальні, депутату Херсонської обласної ради Сидорцю Юрію Івановичу за подарований принтер та випускникам минулих років, які завітали на свято з гостинцями.

        $IMAGE3$  

     Розпочали свято учні 5-го класу разом  із кл. кер. Письменною С.Г. Святковий настрій підтримав увесь педагогічний колектив, привітавши  присутніх чудовим музичним подарунком.

     Перше слово було надано нинішньому директору Островенко Людмилі Іванівні. Вона щиро та  з трепетом у голосі своєю розповіддю повернула всіх у минулі роки, а на екрані перегортались сторінки з історії заснування школи, починаючи з далекого 1952 року  та закінчуючи  сьогоденням.

        У виступі директор наголосила що матеріально технічна база школи постійно оновлюється.  Тільки за останні три роки більш як на мільйон гривень з різних джерел фінансування було виділено на її благоустрій. Це і заміна дерев’яних віконних блоків на металопластикові, заміна вхідних дверей, двох котлів, реконструкція опалювальної системи, придбання принтерів, акустичної системи, та інше. За рахунок батьківських коштів оновлюються  класи.  

         Були квіти,  усмішки, шквал емоцій, оплески… Піднесений настрій свята створювали  ведучі – вчителі школи:  Чоловська Ю.Д., Островенко К.В., Чернюк В.О., Мірошніченко В.О.  Своїми талантами вразили  учні 11 класу Зонюк Д., Петровська Т.,учасники гуртка «Естрадного виконання», кер. Каблаш Т.О., старша група танцювальної студії «Кураж», кер. Чміль М.В. та учительський дует у складі Фаренюк Л.Д. та Синчука Р.М.. Ніжну пісню про кохання виконав колишній випускник Саідвалієв Саід.  Усі виступи були справжнім святковим дарунком.

         Але життя невпинне і невблаганне. Багатьох тих, хто навчав і навчався у стінах нашої школи,  вже немає. Присутні вшанували всіх, хто відійшов у небуття, хвилиною мовчання.  

        Номери художньої самодіяльності  змінювались спогадами почесних гостей. Із теплими словами привітання зверталися колишні випускники Велетенської школи, які  пригадували цікаві фрагменти свого шкільного життя, та дякували всім вчителям за допомогу  у виборі майбутньої професії.  

       Швидко промайнув час. Закінчився вечір. Та не завершились спогади. Ще довго коридорами, прибраними світлинами з   історії закладу, прогулювалися гості, спілкувалися, згадували свою молодість.

        І хоча школі – 65, вона оновлюється і стає сучаснішою.